Хорошо, что переговоры высших должностных лиц проходят все-таки в трезвом состоянии. Иначе можно только предположить, до чего бы они договорились.
– Майк, ты ответь прямо: чей Крым?
– Nie vsio tak prosto, Volodya. Krym vash po pravu zakona, no ich – po pravu sily.
– Не понял. А ты лично за какое право?
– Ja?!
– Да, Майк, лично ты.
– Nie vsio tak prosto, Volodya. Ja – dolzhnostnoje litso, a nie fizicheskoje. U mienia nie mozhet byt’ litchnogo mnenija. Mnienije est’ u mojego prezidenta.
– А оно какое – это мнение?
– Bol’shoje, Volodya. On uzhe znajet, gdie eto – Ukraina. Eto uspech!
– О, да, спасибо. Но вы нам поможете? Ведь Крым – наш!
– Nie vsio tak prosto, Volodya. Da, on vash. Po pravu zakona. No vy jego prosrali. My ved’ nie mozhem vojevat’ za niego!
– Почему?
– Nu, nam nie nuzhna vojna s Rossijej. My nie dla etogo vychodili iz dogovora po PRO.
– Но для чего?
– Chtoby nie bylo vojny. Teper’, kogda Rossija znajet, chto my mozhem po niej bombanut’, ona budet vesti sebia ostorozhno!
– Но вы – бомбанете?
– Nie vsio tak prosto, Volodya. Rossija ved’ tozhe mozhet bombanut’, skazhu tebie po sekretu. Poetomu my podozhdiom.
– А Крым? Он ведь наш!!!
– Vash, Volodya, vash. My posledovatelny v voprose zashtchity tselostnosti Ukrainy.
– Дорогі друзі! Ми починаємо нашу прес-конференцію. Поділюся радістю: пан Державний секретар Сполучених Штатів Америки підтвердив, що його країна послідовно відстоює ідею цілісності України і повернення Криму.
– Diplomaticheskimi sredstvami, Volodya…
– Так, дипломатичними засобами.
Журналисты покидают зал.
– Kak ja lublu ich, kogda oni uchodyat…
– Но главное: они записали, что Крым наш!
– Nie vsio tak prosto, Volodya…
Александр Федута belsat.eu
Редакция может не разделять мнение автора.
